Дитя асфальту

Дитя асфальту, що ціловане казками Обійняте бетоном Та годоване кормами Твоя уява ніби із пластмаси Резинові бажання Банальністю не красять. Цементний усміх серце з паралону . Блакитна кров Фантазія картонна , Ти думав , що твоє життя -бажання долі . Життя - це мрії А вони у тебе кволі Тепер гниєш ти у тіснющих рамках Зробив для себе щастя теорему І сам не знаєш , що тлумачать знаки . Твій світ - це ти Ти сам собі проблема !