А К Т Р И С А

Цей вірш для мене особливий .. Ну щось типу лампочки . ВІн дуже довго тлів розпочатим десь на кінці моїх нотаток в айфоні. . Ну і от сьогодні він дописаний .

"Актрису" я люблю на такому ж рівні як і "Художника ". Можливо ,навіть і більше .

Думаю , більшість мене не підтримає в цьому) Але .Я взагалі люблю вірші в яких є персонажі . Вони якісь атмосферніші , як життя яке ти пережив за 3 хв ,читаючи вірш .

Біля сміття , в кінці кімнати , букети від фанатів . "Чомусь їй на людей начхати ", "Така байдужість ! ", "Такі як ця , не здатні покохати !" *** Відкрита гримерна. Світло сафіт. Оплески . Шум . Відпрацьований сміх. Закінчився виступ- Вистава почалась , У залі багато фанатів зібралось ... Вона ж ігнорує , Вбиває парфумом . Погляд ґвалтує Цей усміх із сумом . Слово єдине - І серце скандує . За "Спасибі" байдуже Їй світ подарують . Зібрала букети. Пішла без прощань , Не любила вона Цих несправжніх страждань. Заховалась в гримерній Без оплесків й квітів. Все - лиш вода , Декорації світу . Довго сиділа . Не їла не спала . Знала , що вдома її не чекали . Боялась кохати Боялась не грати Втомилась від низості , Ницих фанатів . Закінчила виставу. Маски всі зняла . Сіла в куточку І заридала ..